Сучасне село засноване на рубежі XVIII — XIX ст. (у 1802 р. згадується в матеріалах подвірного перепису) казенними поселенцями з Курської і Рязанської губерній.
Влітку 1905 року селяни під керівництвом Т. І. Отращенко і П. Л. Цимбала захопили у поміщика землю і розподілили її між собою — по три десятини на людину. Виступ був придушений.
На початку 1922 організована комуна «Вічний двигун», до якої увійшло 127 господарств. Незабаром з нею об’єдналося товариство по спільній обробці землі «Комбід», засноване в тому ж році. У 1934 року комуна перевена на статут сільськогосподарської артілі.
У роки нацистсько-радянської війни 390 жителів села воювали за свободу і незалежність Батьківщини, 238 з них пали смертю хоробрих, 350 — за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями. В. М. Шелякін — став повним кавалером ордену Слави, а С. Ф. Орел удостоєний звання Героя Радянського Союзу. У 1975 р. у Благодатному споруджений меморіал на честь воїнів-визволителів і односельців, загиблих у боях з гітлерівцями.
52 жителі Благодатного за успіхи в праці нагороджені орденами і медалями СРСР, в тому числі механізатор Н. С. Деменко — орденом Жовтневої Революції, шість чоловік — орденом Трудового Червоного Прапора.
На території села обробляється 6134 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 5686 га орних земель, 395 га пасовищ, 20 га садів. Господарство — зернового і тваринницького напряму, спеціалізується на виробництві шерсті. У районному «Міжколгоспптицепромі» є птахівницька ферма, у якій налічується 20 тис. курей-несучок і 7 тис. качок-несучок, цех по вирощуванню молодняка птахів. У 1976 р. побудований цех інкубації на 9 інкубаторів «Універсал-50».
